роздягти
Смотреть что такое "роздягти" в других словарях:
роздягти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
роздягтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
порозбирати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Розібрати все чи багато чого небудь. || Забрати всіх чи багатьох по одному, все чи багато чого небудь частинами. 2) Розібрати на частини машини, механізми і т. ін. 3) Перебираючи, розкласти, розмістити де небудь усе чи… … Український тлумачний словник
пороздягати — а/ю, а/єш, док., перех. Роздягти всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
роздягати — а/ю, а/єш, недок., роздягти/ і роздягну/ти, дягну/, дя/гнеш; мин. ч. роздя/г, ла/, ло/ і роздягну/в, ну/ла, ну/ло; док., перех. 1) Знімати, скидати з кого небудь одяг. || безос. || Знімати, скидати одяг із себе; роздягатися. || перен. Розкривати… … Український тлумачний словник
роздягатися — а/юся, а/єшся, недок., роздягти/ся і роздягну/тися, дягну/ся, дя/гнешся; мин. ч. роздя/гся, дягла/ся, дягло/ся і роздягну/вся, ну/лася, ну/лося; док. 1) Знімати, скидати з себе одяг. 2) перен. Скидати з себе зелене вбрання (про дерева, землю і т … Український тлумачний словник
роздягнений — роздя/гнутий, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роздягти, роздягнути. || роздя/гнуто, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Без одягу; неодягнений, голий. || у знач. ім. роздя/гнений, ного, ч.; роздя/гнена, ної, ж. Без одягу, неодягнена, гола л … Український тлумачний словник
конвенієнція — Конвенієнція: договір, традиція, умовність, дотримання загальновживаних правил [48] умовність [XVIII,XX] Ти сама мала спосібність не раз переконатися доочне, як я відношуся до всяких церемоній і конвенієнцій, котрими обставлена связь мужчини з… … Толковый украинский словарь
заголити — 1 дієслово доконаного виду роздягти заголити 2 дієслово доконаного виду зрізати під корінь … Орфографічний словник української мови
